• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Конспекти уроків українська література 5 клас

Літературні казки

Тема. І. Франко. Дитинство письменника. І. Франко – казкар ( зб. « Коли ще звірі

говорили »). « Фарбований Лис ». Зміст казки, головні персонажі, другорядні.

ТЛ: літературна казка

Мета: поглибити знання школярів про дитячі роки І. Франка, вчити вибирати цікаві факти для

розповіді про письменника, з'ясувати ідейно-тематичну спрямованість твору «Фарбований

Лис», його композицію, висловлювати власні думки про прочитане, з'ясувати особливості

літературної казки як жанру;

розвивати творчу уяву, пам'ять, увагу, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно

мислити;

виховувати почуття поваги до творчості І. Франка, вітчизняної літератури, розуміння

негативного суті лицемірства, зазнайства, хвалькуватості, брехні в житті людини.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Теорія літератури: літературна казка

Обладнання: портрет І. Франка, бібліотечка-виставка дитячих творів митця, кольорові ілюстрації

до змісту програмової казки.

Епіграф уроку:

« Казка кличе нас у мандри,

велить бути в житті сміливими й мудрими,

долати перешкоди й біди і не забувати добра світового,

бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність »

В. Шевчук

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

• Чи подобаються вам казки? Чому?

• Що таке казка?

• На які три великі групи поділяються казки?

• Як ви вважаєте, чи варто вірити в реальність змісту казки? З якою метою народ їх складав?

• Чим приваблюють читача казкові герої?

III. Оголошення теми, мети уроку.

Світ казок насправді дуже розмаїтий, і чимале місце в ньому займають особливі казки —

літературні, які мають конкретного автора, з ім’ям прізвищем. Мандрівку країною літературних

казок ми розпочнемо з творчості видатного українського письменника Івана Франка.

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (27.08.1856 - 28.05.1916)

27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту на Галичині у сім'ї відомого на всю

округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик.

Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими

він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задоволь­нити допитливість хлопчика і

здебільшого відповідали: «Виростеш — про все дізнаєшся сам». Родина Франків жила, як на ті

часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по

гос­подарству, любив і розумів підгірську природу.

Мати Івася, ласкава й співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері

хлопчик запам'ятав багато народних пісень.

Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи в сусіднє село, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. По­тім І. Франко переходить до так званої нормальної школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобицької гімназії.

Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзви­чайну пам'ять. З допомогою дядька по матері, як пише І. Франко в автобі­ографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою. «Шевченка... я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продикту­вати товаришам майже слово в слово!»),— згадує письменник роки навчання. А до того був ще й дуже працьовитий.

Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев'ять років, помер батько. У сім'ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьо­витий, добрий чоловік, він доклав усіх зусиль, що хлопець здобув освіту. У шістнадцять років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.

Зі спогадів його сучасників постає середній на зріст худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішу­чим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манерою вести розмову. (Звертається увага на портрет митця та фотоілюстрації з його життя.) Серед ровесників відрізнявся ще й тим, що все вмів робити, надзвичайно швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях.

У липні 1877р. Іван Якович був заарештований. «У в'язниці,— згадує письменник,— не знаю чому — ставились до мене з особливою суворістю. За­пхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців. Протягом дев'яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я

переважно у великій камері, де перебувало вісімнадцять — двадцять вісім злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою доби­вався привілею спати під вікном... прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові.»

Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університет­ську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії. Він мріє про посаду викладача Львівського університету, але реакційні кола Галичини зробили все, щоб не допустити «політично ненадійного» Франка до університетської кафедри.

У галузі дитячої літератури Іван Якович активно працює починаючи з 1890р. Він опублікував збірку казок «Коли ще звірі говорили», написав низку оповідань. Найбільш «особистим» є оповідання «У кузні», де змальо­вано картини раннього дитинства майбутнього письменника, а найулюблені­ший герой — хлопчик Мирон. З ним діти зустрічаються в багатьох оповіда­ннях («Малий Мирон», «Олівець», «Під оберегом».)

І. Франко любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку.

Був письменник завзятим рибалкою. Друга його пристрасть — рибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипеда, але так і не купив, бо жив скромно, невибагливо, навіть убого, Він навіть не спро­мігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховали його в чужій. Похований митець на Личаківському цвинтарі у Львові.

2. Теорія літератури. Поняття про літературну казку

ТЛ. Літературна казка — це художній твір про вигадані та фантастичні події, написаний

конкретним автором.

Особливості літературної казки.

* Творець - конкретна особа, авторство особисте.

* Мас писемну форму.

* Текст канонічний (не можуть бути внесені довільні зміни).

* Образ героя максимально індивідуалізований.

* Число варіантів будь-яких мотивів сюжету нічим не обмежене.

* Час і місце створення казки відомі або визначаються досить точно за озна­ками, прикметами

часу в тексті.

* Письменник — автор, творець, який відображає життя в художніх обра­зах за допомогою

своєї уяви, властивими лише йому засобами і на відпо­відному матеріалі.

3. Франко — митець літературної казки.

Збірка письменника «Коли ще звірі говорили» (1899)

Іван Якович особливого значення надавав казкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання. Адже в казковій одежі, в алегоричних образах, на думку письменника, можна краще донести до дитячої уяви велику правду людського буття, розбудити в малят цікавість та увагу до

явищ природи, на вчити ненавидіти зло й несправедливість, сіятися і думати.

Видатний письменник у дитинстві любив слухати пісні матері, байки, розповіді старих людей. Ще в початковій школі, дев'ятирічним малим, Івась почав старанно записувати коломийки, приповідки, казки, довівши їх кіль­кість за 800! Це були перші кроки майбутнього письменника, через які роз­кривався йому світ звичайних людей, їх душі, сподівання. Це був час, коли І. Франко —

школяр ще й сам не до кінця усвідомлював потягу до народної творчості, до людських сердець. Хлопчиком Івась вбирав у себе розповіді сільських оповідачів у кузні батька-коваля. Тому вже з дитинства відчув нерівність між людьми, несправедливість, що існувала довкола. Реальне життя в співіснуванні з кривдою, неправдою передавалося у безцінних на­родних скарбах — казках, зокрема про тварин, які так подобалися майбут­ньому письменникові. Ставши дорослим, він сам почав їх писати, через об­рази звірів — жорстоких, підступних, хитрих — викривав несправедливість у тогочасному житті. Всім серцем прагнучи допомогти чесному, але не раз кривдженому трудовому народові, учив його майбутнє — дітей — розпізна­вати зло, ненавидіти його, боротися з ним.

І. Франко написав майже п'ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки «Коли ще звірі говорили» (1899). Як правило, всі вони — це худож­ньо опрацьовані переклади з грецької, індійської, німецької, російської, арабської та інших мов, своєрідні літературні обробки. Проте найчастіше, розширював, надаючи творові соціальної загостреності, національного коло­риту (як говорив сам автор, «На чужий позичений рисунок накладав інші українські кольори»).

Кожна казка І. Франка має висновок.

4. Робота над твором І. Франка «Фарбований Лис»

4.1. Учитель читає фрагмент казки, решту тексту – учні.

Тема казки: розповідь про хитрого Лиса Микиту, його прагнення до легкого і безпечного життя

шляхом брехні та улесливості, за що він урешті-решт отримав покарання.

Ідея: засудження користолюбства, нечесності, хитрування, висміювання пихатості й

зарозумілості.

Основна думка: нечесність, підступність, життя заради задоволення влас­них потреб — те

негативне, що зневажав народ, з чим намагався боротися і що прагнув подолати.

Жанр: літературна казка про тварин.

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три, чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять, шість! Засміялись,

Кілька разів понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім, вісім! Час настав

Повернутися до справ.

4.2. Бесіда:

- Чому казка має таку назву? Хто є головною дійовою особою?

- Як автор ставиться до Лиса Микити? Вовка? Ведмедя? Лісових звірів?

- Хто з персонажів казки заслуговує на повагу? Чому?

- Хто першим злякався, коли побачив пофарбованого Лиса?

- Чому Лис обдурив звірів?

4.3. Робота в зошитах

- Випишіть, якими рисами характеру наділив Лиса І. Франко.

( Хитрий – прехитрий, вигадливий, спритний злодій, гордий, відважний, лукавий, брехун,

ошуканець)

- Дібрати синоніми до слова ЧКУРНУТИ

( дременути, дмухнути, майнути, шмигнути, податися)

- Робота з ілюстрацією

Визначення головних і другорядних персонажів

Головні персонажі: Лис Микита, собаки, Вовчик – братик.

Другорядні персонажі: Вовчиця, Ведмідь, Кабан, Олень, мавпа Фрузя, селяни, маляр, інші

звірі.

5. Закріплення вивченого

Бесіда

- Хто такий Микита? Що ви дізнались про нього на початку твору?

( хитрий, сміливий, вигадливий, гордий)

- Куди вирішив вирушити Лис у базарний день і чому?

( щоб довести товаришам, який він сміливий, адже не так то просто білим днем в присутності

людей вкрасти курку)

- Чи вдалося герою виконати свої горді нахваляння? Яким постає він пе­ред нами в скрутну для

нього хвилину: таким же сміливим, гордим чи іншим? Висловлюючись, посилайтеся на факти з

твору. («Серце в бідолахи билося сильно...», «Майже вмираючи зі страху, бідний Лис Микита

му­сив сидіти в фарбі тихо, аж до вечора»)

- Яких змін зазнала зовнішність Лиса після цього неприємного для нього випадку?

(Знайти опис, що починається словами: «Який дивний і страш­ний звір, синій-синій...»)

- Яке враження справив новий звір на лісових мешканців? Чому вони пе­релякалися його?

- Чому Лис Микита вирішив «добре виграти на своїй подобі»? («Та в першу чергу тому, що був і

справді хитрим, а ще як побачив, що всі звірі трем­тять перед ним, заграла знову в ньому лисяча

гордість»)

- Чи й справді ласкаві слова Лиса до звірів були щирими? Яких людей на­гадував тут Микита? Що

то за новоявлений Остромисл прибув до лісу? Наведіть переконливі аргументи.

- Чому лісові мешканці розірвали на шматки свого царя? В яких словах особливо іронічно

висміюється цар?

- У чому повчальне значення казки? (Ошуканство, брехня, нечесні вчинки так чи інакше будуть

виявлені; не слід робити поспішних висновків)

- Кого уособлює головний герой казки? (Лис Микита — представник па­нуючої верхівки;

улесливий, добрий лише на словах, а в дійсності хитрий, брехливий, жорстокий експлуататор,

що одягнув на себе маску доброго царя, захисника прав покривджених)

VII. Підсумок уроку

Мудро колись сказав І. Франко: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся

розповідала казки, не забудете до смерті» і справді, казкові герої змалечку живуть з нами,

допомагають осмис­лювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і

страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Прочитайте ще раз слова Валерія Шевчука, що супроводжували нас протягом всього уроку,

поясніть, як ви їх розумійте.

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти цитатний план твору І. Франка »Фарбований Лис», підготувати текстовий матеріал

для опрацювання образу Лиса Микити та малюнки до змісту казки.

Тема. І. Франко. « Фарбований Лис »Образ Лиса, риси його характеру.

Особливості літературної казки її відмінність од народної.

Мета: вчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб,опрацювати ідейно-

художній зміст казки, охарактеризувати образ Лиса Микити, визначити основні риси

його вдачі;

розвивати увагу, пам'ять, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити,

наводити переконливі приклади, раціонально використовувати навчальний час;

виховувати осмислення негативної суті лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в

житті людини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет І. Франка, збірка казок письменника «Коли ще звірі говорили»,

малюнки школярів до образу Лиса, « Пам’ятка»

Епіграф уроку:

« Кожен є ковалем своєї долі »

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. З'ясування емоційної готовності до уроку

II. Перевірка домашнього завдання

1. Поясніть особливості літературної казки.

2. Бесіда

- Чому Лис став гордім ? Які риси характеру допомагали йому полюванні ?

- Знайдіть і зачитайте картину ярмарку. Що допомогло Лисові врятуватисьвід собак:

кмітливість чи випадковість?

- Про що думав Лис, коли вскочив у бочку? А як міркував він уранці, коли побачив себе?

Зачитайте. Чи втече Лис від себе?

- Чому звірі повірили Вовкові? Що зробив страх? (Попередження всім звірам)

- Як себе величає Лис? (Остромисл). Від яких слів утворене слово?

- Що змінилося в житті звірів під час царювання Лиса Микити? Чи згодні ви, що Лис був

добрим, справедливим, м'якосердним царем?

- Що сталося з нашим героєм, коли серце його переповнилося? (Заговорили вуста. І все

таємне стало явним). За що розірвали Лиса? (За обман)

- Чи міг Лис Микита жити-поживати й добра наживати? Що він мав би змінити: друзів,

родичів, себе? А люди завжди бачать себе?

Висновок: змінюючи себе (на добро), ми змінюємо і світ.

3. Робота з ілюстраціями, що підготували діти. ( Учні усно описують малюнки, звертаючи

увагу на персонажів )

IIІ. Оголошення теми, мети уроку

1. Вивчення нового матеріалу

Ознайомлення з «Пам'яткою» для характеристики образів твору.

• Уважно прочитайте твір.

• Доберіть із тексту уривки для характеристики літературних героїв. Зверніть увагу на опис

їхньої зовнішності, поведінку, мову.

• Як ви ставитесь до кожного з них? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

• Ставлення автора до героя.

• Доберіть приказки і прислів'я для увиразнення вашої характеристики. Фізкультхвилинка.

Бесіда про образи казки «Фарбований лис».

• Хто головний герой твору? Назвіть другорядні дійові особи казки.

• Визначте основні риси вдачі Лиса.

• Як жилося звірам за Лисового царювання?

• Як Іван Франко ставиться до Лиса?

• Мова героя?

• Ваше ставлення до героя казки.

Фізкультхвилинка

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИХАЛЬНОГО АПАРАТУ

Підняти руки через сторони вгору і прогнутися. Зімкнути руки на потилиці, випнути груди і

відхилити голову трохи назад. М'язи розслабити. Зробити енергійний видих так, щоб якомога

більше звільни­ти легені від повітря. Після цього вдихнути вільно, глибоко (тривалість вдиху 5—

7 секунд). При цьому спочатку наповнюється нижня, а потім верхня частина легень. У такій

послідовності робити й видих. Таке дихання привчить до вільного вдиху тривалістю 7 секунд

(стільки ж і видих), у той час як звичайне дихання триває 2—3 секунди.

2 Робота в зошитах.

2.1. Характеристика образу Лиса Микити.

Робота над образом героя. Бесіда за питаннями:

• Яким зображений Лис Микита на початку твору?

• Зазначте рису, притаманну героєві?

• У чому виявлялася прехитрість Лиса?

• Про що свідчить вправність полювання героя навіть у денний час?

• Яким чином Микита вирішив скористатися тим, що звірі не впізнали його?

• Чим герой довів мешканцям лісу, що він — створіння святе?

• Які риси характеру виявилися в Лиса під час його царювання?

• Як необережність героя зашкодила йому?

• Чи співчуваєте ви Лису? За що він отримав страшну кару від лісових тварин?

2.2. Визначте, які риси характеру Лиса Микити є негативними, які — позитив­ними.

( Спостережливість, розум, сміливість, любов до мистецтва, кмітливість, хитрий,

хвалькуватий, пихатий, зарозумілий, нечесний, необережний, користолюбний )

2.3. Рубрика «Поміркуй».

• А така риса характеру, як хитрість, вважається негативною чи позитив­ною?

За яких обставин вона виявляється в героя?

2.4. Робота в творчих групах.

Проблемне запитання: що привело Лиса до смерті? Якщо цифрою 7 позначимо смерть

Лиса, то що і які кроки п дували цьому?

0 – 0 – 0 – 0 – 0 – 0 - 0

7 6 5 4 3 2 1

Досліджуємо з кінця: 7 — смерть Лиса Микити;

6 — переповнилось серце, заговорили вуста;

5 — лукавий Остромисл (користолюбство);

4 — надувся гостро, сів на місце Ведмедя;

З — хитрість;

2 — відвага, яка нікому не потрібна;

1 — гордість, пихатість.

Висновок: проблеми були в самому Лисові. Що заважало змінитися?

2.5. Слово вчителя.

Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці,

назавжди відкладають у серці «зернятка лю­дяності, з яких складається совість». Ви, напевно,

теж помітили, що каз­ки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас

замис­литися над проблемами реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного

рішення. До таких роздумів спонукала нас казка І. Франка «Фарбований Лис».

Хвалькуватість та зарозумілість Лиса, його користолюбство, нечес­ність, хитрування,

пихатість,— ось риси вдачі цього казкового персона­жу, які викликають, окрім сміху, ще й осуд.

Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості.

Оповідь літературної казки підпорядкована автор­ській волі, і в цьому її головна ознака.

Сюжет твору може бути досить відомий, але його тлумачення, худож­нє наповнення,

характеристика обставин та персонажів належить автору. Читач бачить те, що відбувається,

очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того,

що відбува­лося в казці, також робить автор.

Ще одна особливість літературної казки --нетрадиційна для жанру казки мова зі сталими

зворотами, а індивідуальна, авторська. В 1, Фран­ка вона витончена, барвиста і трохи іронічна,

пересипана народними приказками.

ІV. Закріплення вивченого.

- Які персонажі діють у казці?

- Які риси характеру вбили Лиса? На якому життєвому ви б допомогли герою? Чому?

Навіщо?

- Коли кажуть, що «людина пізнається, як на фарбованім Л

- Чи має право приятель брехати? Що треба робити, коли брешуть?

V. Підсумок уроку

VI. Оголошення результату навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Підготуйтесь до виразного читання від слів «Так минув рік...» до кін­ця казки.

Використовуйте всі відомі вам засоби виразності. Дайте роз­горнуту відповідь на запитання:

«Кого і за що висміяв І. Франко у казці "Фарбований Лис"»?

Кiлькiсть переглядiв: 8449

Коментарi

  • Loan Cash

    2018-03-24 02:59:57

    installment loans guaranteed payday loans direct lenders installment loans [url=http://installmentloans.bid]installment loans[/url]...

  • Liaendamy

    2018-02-05 07:44:39

    Acheter Cialis France Where Can I Buy Cialis Professional Assunzione Levitra [url=http://tadalafbuy.com]cialis[/url] Order Viagra Without Prescription...

  • мельник катя школа номер 3 ненавіжу школ

    2015-09-24 15:02:51

    ттттттттттттттууууууууууууууппппппппппппппппоооооооооооооооооо шо мні буде за крок а...

  • Пук

    2015-04-05 15:26:57

    Не файно......

  • аня

    2014-11-13 15:33:49

    гарно...

  • віта

    2014-11-11 19:32:29

    не понятно нічого...